Дерев’яні євровікна




З кожним роком все більшою популярністю користуються дерев’яні вікна, виготовлені за «німецькою технологією». Друга назва таких вікон – дерев’яні євровікна.

 

Євровікна складаються з одного комплекту «стулка – рама» і спеціальної фурнітури, яка дуже схожа на фурнітуру пластикових вікон. Завдяки такій фурнітурі стулки можуть відкриватися не лише традиційним поворотним способом, але і відкидним. Дерев’яні євровікна випускаються, як правило, товщиною в 78 мм. Для таких євровікон застосовують склопакети товщиною 44мм.

 

Євровікна а виготовляються з соснового бруса. Брус склеюється з трьох шарів. Для євровікон як правило використовується деревина з північних регіонів, так як вона відрізняється більш високою щільністю. Так само  можуть виготовлятися з ясена, бука, модрини та багатьох інших порід дерев. Дерев’яні євровікна відрізняються високою міцністю, довговічністю і естетичним зовнішнім виглядом.

 

Такі вікна фарбуються спеціальними сучасними лакофарбовими матеріалами, завдяки яким матеріал набуває додатковий захист і оригінальний естетичний вигляд. Варто відзначити, що таке покриття є екологічно чистим, крім цього воно стійке до атмосферних впливів. Але в той же час це покриття дозволяє матеріалу дихати, а значить, в будинку створюється комфортна атмосфера.

 

За технологією перед нанесенням такого покриття деревина просочується спеціальним складом, який захищає матеріал від гнилі, жучків і цвілі. Після цього наноситься грунтовка, і тільки потім на завершальному етапі наноситься лакофарбове покриття. Що стосується фурнітури, то тут дерев’яні євровікна лідирує нарівні з іншими вікнами. Вона відрізняється підвищеною надійністю і довговічністю, не потребує особливого догляду протягом усього терміну експлуатації вікна.

 

Віконний блок кріпиться в отворі анкерними пластинами або анкерними болтами.  Зовнішній монтажний шов рекомендується ізолювати за допомогою спеціальної стрічки для ізоляції від проникнення вологи. Далі заповнюються шви за допомогою монтажної піни. Варто відзначити, що краю піни не варто занадто обрізати, так як на її поверхні утворюється плівка, яка перешкоджає проникненню вологи. Шви, як правило, заповнюються піною в кілька підходів. Не варто забувати, що піна розширюється, тому обов’язково необхідно залишати трохи вільного простору.

 

З внутрішньої сторони шов закривається за допомогою спеціальної стрічки, яка володіє пароізоляційними властивостями. І завершальний етап це штукатурний шар, який накладається поверх стрічки.  Шар пароізоляційної стрічки прокладається під підвіконням, а під відливом укладається гідроізоляційна прокладка.